Краще запобігти, ніж лікувати: як у Козові вчилися бути поруч із молоддю

28 лютого в осередку Козова відбулася п’ята зустріч молоді в межах Школи християнського аніматора. День був наповнений змістовними лекціями, практичною працею та живим спілкуванням, що допомогло учасникам глибше усвідомити своє покликання до служіння молоді.

Першу лекцію провів о. О. Харишин — прес-секретар Тернопільсько-Зборівської Архиєпархії — на тему: «Із життя Івана Боско. Дитинство та юні роки». Він розповів про життєвий шлях святого, його непросте дитинство, формування характеру та покликання, а також про обставини, які виховали в ньому любов до молоді. Лекція супроводжувалася практичними завданнями, що допомогли учасникам краще осмислити почуте та провести паралелі з сучасною працею з молоддю.

Друга лекція стала продовженням першої — «Із життя Івана Боско. Неможливе стає можливим». Отець поділився історіями з його служіння, які показують, як довіра до Бога та наполегливість допомагають долати труднощі. Учасники мали нагоду виконати практичні вправи, спрямовані на розвиток бачення можливостей навіть у складних ситуаціях служіння.

Після інтелектуально насиченої частини на учасників чекав перекус і ще більше часу для спілкування. Теплий чай та кава, печиво, канапки й традиційні мандаринки додали сил та енергії для продовження навчання.

Третю лекцію також провів о. О. Харишин, розкривши тему: «Виховання св. Івана Боско: краще запобігти, ніж лікувати». Він пояснив превентивну систему виховання, що базується на любові, довірі та постійній присутності виховника поруч із молоддю. Практичні завдання допомогли учасникам спробувати застосувати ці принципи у змодельованих ситуаціях.

Після перерви наступні лекції проводила Ліля Соха — координатор молодіжного руху «Українська молодь Христові»Тернопільсько-Зборівської Архиєпархії.

У лекції «Ігрологія. Що таке гра? Філософія гри» вона розповіла про значення гри у вихованні та формуванні спільноти. Теоретична частина поєднувалася з практичними завданнями, завдяки яким учасники могли відчути дію гри як інструменту налагодження довіри та комунікації.

Остання лекція була присвячена темі «5 малих ігор». Лекторка не лише представила конкретні приклади ігор, але й залучила учасників до їх практичного виконання. Це дозволило краще зрозуміти, як правильно використовувати ігрові методи для створення атмосфери єдності, відкритості та радості у спільноті.

Зустріч стала ще одним кроком до формування зрілих християнських аніматорів, які покликані виховувати молодь через присутність, турботу, мудрість і живий приклад.